Історія маньчжурського перепела: створення, селекція, поширення та перспективи

        Маньчжурський перепел (Coturnix japonica manchurica), також відомий як маньчжурський або маньчжурський японський перепел, є однією з підвидів японського перепела (Coturnix japonica). Цю породу вивели в Маньчжурії, яка є частиною сучасного Північно-Східного Китаю, на початку XX століття. Перші роботи по селекції були проведені японськими та китайськими орнітологами, які прагнули створити перепела з покращеними м'ясними та яйцевими характеристиками.

        Основні етапи селекції:

1. 1900-ті роки: Розпочалась селекція з метою поліпшення ваги та яйценосності перепелів. Основний акцент був на покращення якості м'яса та збільшення розмірів птахів.

2. 1950-60-ті роки: Подальша селекція в Японії, що включала зростання та поліпшення пір'я, проводилась в фермах в Японії та Китаї.

3. 1970-ті роки: Розширення селекційних програм на основі успішних досягнень у поліпшенні продуктивності.

        Характеристики та вага живої птиці

        Маньчжурські перепели відомі своїм значним розміром порівняно з іншими підвидами. Жива вага дорослих самців зазвичай складає від 200 до 300 грамів, а самки можуть важити від 250 до 350 грамів. Цей розмір робить їх ідеальними для м'ясного виробництва.

        Селекційні особливості

        Процес селекції маньчжурських перепелів включав:

• Вибір кращих особин з підвищеними м'ясними якостями та хорошою яйценосністю.
• Гібридизація з іншими підвидами японських перепелів для поліпшення характеристики пір'я.
• Тривалий відбір для забезпечення стабільності породи і збереження високих показників продуктивності.

        Поширення породи по світу

1. 1950-ті роки: Маньчжурські перепели почали розповсюджуватись по Японії та Китаю, де здобули популярність завдяки своїй продуктивності.
2. 1960-ті роки: Порода потрапила в Корею та інші країни Південно-Східної Азії.
3. 1970-ті роки: Маньчжурські перепели були завезені в Європу, зокрема в Німеччину, Францію та Великобританію, де почали активно розводитися на фермах.
4. 1990-ті роки: Порода дісталася до України, де стала популярною серед місцевих птахівників.

        Перспективи розвитку породи

        Маньчжурські перепели мають перспективи для подальшого розвитку завдяки їхній високій продуктивності і якості м'яса. З розвитком технологій у птахівництві, можна очікувати поліпшення в селекції, що дозволить підвищити стійкість до хвороб і покращити продуктивність.

        Плюси та мінуси породи

        Плюси:

• Висока продуктивність: Порода забезпечує хороший вихід м'яса та яєць.
• Стійкість до хвороб: Маньчжурські перепели мають високу стійкість до багатьох захворювань.
• Здатність до адаптації: Порода добре пристосовується до різних умов утримання.

        Мінуси:

• Чутливість до умов утримання: Вимагає оптимальних умов для досягнення максимальної продуктивності.
• Витрати на корм: Через розмір птахи потребують більше корму, що може збільшити витрати на утримання.

          Якісне інкубаційне яйце і молодняк

          Для тих, хто бажає розпочати або розширити своє господарство з розведення Фенікса Золотистого, ми пропонуємо  інкубаційне яйце з високим рівнем запліднення. Крім того, доступний молодняк маньчжурського перепела вирощений відповідно до найкращих стандартів.